«Євроінтеграційна трансформація системи фінансового моніторингу України в умовах війни: посилення протидії фінансуванню тероризму», № 0126U000869, 2026-2028 рр. Кафедра економічної кібернетики БіЕМ СумДУ

ОСНОВНІ ВИКОНАВЦІ ПРОЄКТУ

МЕТА ПРОЄКТУ

Метою є розробити науково обґрунтовану гібридну модель фінансового моніторингу, адаптовану до специфіки війни, що забезпечить ефективну протидію фінансуванню тероризму через синтез європейських стандартів регулювання з механізмами оперативного реагування на безпекові загрози.

ЕТАПИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

Етап 1. Компаративний аналіз міжнародних стандартів фінансового моніторингу та національної системи

1.1 Порівняльно-правовим методом зіставити вимоги директив ЄС з українським законодавством та проаналізувати ці директиви щодо протидії відмиванню коштів, отриманих незаконним шляхом, та фінансування тероризму.
1.2. Оцінити ефективність імплементації рекомендацій FATF в Україні в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови, використовуючи методологію взаємного оцінювання.
1.3. Здійснити компаративний аналіз європейської (ризик-орієнтованої) та американської (тотальної звітності) моделей для визначення елементів гібридної моделі фінансового моніторингу в Україні.
1.4. Дослідити інституційні моделі системи фінансового моніторингу шляхом багатокритеріального оцінювання (нормативна база, рівень прозорості, цифровізації тощо).

Етап 2. Розробка методики раннього попередження і виявлення загроз фінансування тероризму в Україні в умовах війни

2.1. Дослідити релевантні фактори, що формують загрози фінансування тероризму в Україні в умовах війни, на основі факторного та динамічного аналізів.
2.2. Визначити роль та місце віртуальних активів в системі фінансування тероризму в Україні в умовах війни шляхом економетричного моделювання.
2.3. Розробити науково-методичний підхід раннього попередження і виявлення загроз фінансування тероризму в Україні в умовах війни шляхом байєсівського підходу.
2.4. Перевірити запропоновану методику раннього попередження і виявлення загроз фінансування тероризму на стійкість до впливу внутрішніх та зовнішніх шоків шляхом сценарного аналізу.

Етап 3. Розробка практичних рекомендацій та законодавчих пропозицій для адаптації системи фінмоніторингу

3.1. Визначити основні норми та принципи адаптації європейських стандартів у сфері протидії фінансуванню тероризму через призму методу інституційного картування.
3.2. Встановити інституційні передумови та напрями інтеграції Держфінмоніторингу України до європейського простору фінансової розвідки шляхом дослідження взаємодії національних інституцій з AMLA.
3.3. Побудувати гібридну модель фінансового моніторингу протидії фінансуванню тероризму в умовах війни, базуючись на євроінтеграційному векторі України.
3.4. Розробити пакет законодавчих змін для синхронізації євроінтеграційних вимог із безпековими потребами України шляхом застосування формально-юридичного методу, методу моделювання нормативно-правових актів та методу гармонізації стандартів.

ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

порівняльно-правовим методом зіставити вимоги директив ЄС з українським законодавством та проаналізувати ці директиви щодо протидії відмиванню коштів, отриманих незаконним шляхом та фінансування тероризму;
оцінити ефективність імплементації рекомендацій FATF в Україні в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови, використовуючи методологію взаємного оцінювання;
здійснити компаративний аналіз європейської та американської моделей для визначення елементів гібридної моделі фінансового моніторингу в Україні (case-study та порівняльно-правовий метод);
дослідити інституційні моделі системи фінансового моніторингу, шляхом багатокритеріального оцінювання;
дослідити релевантні фактори, що формують загрози фінансування тероризму в Україні в умовах війни на основі факторного та динамічного аналізів;
визначити роль та місце віртуальних активів в системі фінансування тероризму в Україні в умовах війни шляхом економетричного моделювання;
розробка науково-методичного підходу раннього попередження і виявлення загроз фінансування тероризму в Україні шляхом байєсівського підходу;
перевірка запропонованої методики раннього попередження і виявлення загроз фінансування тероризму в Україні в умовах війни на стійкість до впливу внутрішніх та зовнішніх шоків, шляхом сценарного аналізу;
визначення основних норм та принципів адаптації європейських стандартів у сфері протидії фінансування тероризму через призму методу інституційного картування;
встановити інституційні передумови та напрями інтеграції Держфінмоніторингу України до європейського простору фінансової розвідки шляхом дослідження взаємодії національних інституцій з AMLA на основі функціонального та нормативно-правового аналізів;
побудова гібридної моделі фінансового моніторингу протидії фінансування тероризму в умовах війни, базуючись на євроінтеграційному векторі України;
розробити пакет законодавчих змін для синхронізації євроінтеграційних вимог до безпекових потреб України шляхом застосовуючи формально-юридичний метод, метод моделювання нормативно-правових актів та метод гармонізації стандартів.

ОЧІКУВАНІ НАУКОВІ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Проєкт спрямований на досягнення низки важливих результатів у сфері функціонування системи фінансового моніторингу, адаптованої до специфіки війни, що забезпечить ефективну протидію фінансуванню тероризму. Ключовим очікуваним підсумком є рейтинг рівня ефективності інституційних моделей фінансового моніторингу різних країн світу, результати якого можуть бути використані Держфінмоніторингом для вибору оптимальної інституційної моделі протидії фінансування тероризму; науково-методичний підход раннього попередження і виявлення загроз фінансування тероризму в Україні в умовах війни, методика якого може бути використана Держфінмоніторингом та СБУ з метою оптимізації часу ідентифікації загроз та підвищення рівня ефективності їх виявлення; класифікація віртуальних активів за рівнем їх можливого використання в процесі фінансування тероризму в Україні в умовах війни та ідентифікація каналів їх використання, може виступати основою збереження рівня національної безпеки України в процесі реалізації НБУ механізму легалізації обігу криптовалюти; гібридна модель фінансового моніторингу протидії фінансування тероризму в умовах війни, є основою євроінтеграційних процесів в Україні в аспекті гармонізації законодавства з принципами, нормами та стандартами ЄС.

У сукупності зазначені результати формують нову наукову парадигму функціонування системи фінансового моніторингу в умовах війни. Проєкт не лише пропонує прикладні рішення, але й закладає теоретико-методологічну основу для подальших міждисциплінарних досліджень у сфері фінансової безпеки, державного управління, міжнародного права та цифрових фінансів. Таким чином, очікувані результати мають системний характер, поєднують наукову новизну, практичну спрямованість і стратегічне значення для забезпечення національної та фінансової безпеки України.

При цьому, економічний вплив результатів проєкту проявиться у оптимізації системи фінмоніторингу через гібридну модель, що потенційно дозволить знизити витрати правоохоронних органів на діяльність по виявленню терористичних загроз, а витрати фінансових установ і держави – на ліквідацію їх наслідків. Механізм «воєнних виключень» прискорить проходження гуманітарної допомоги та фінансування критичної інфраструктури, збільшуючи швидкість операцій. Імплементація рекомендацій щодо відповідності ФАТФ підвищить рейтинг України у Mutual Evaluation, що покращить доступ до міжнародних фінансових ринків та знизить вартість залучення капіталу для українських компаній. Дорожня карта з оцінкою економічних наслідків дозволить ухвалити обґрунтовані рішення щодо строків імплементації Директив ЄС, уникаючи шокової терапії для фінансового сектору, як це мало місце в Естонії, де відбулося тимчасове припинення 40% міжнародних зв’язків через невідповідність партнерів стандартам GDPR.

Соціальний вплив результатів проєкту матиме багатовимірний характер, насамперед реалізуючись через посилення захисту, довіри та громадянської стійкості. Впровадження запропонованих рішень безпосередньо підвищить фізичну безпеку громадян, ускладнивши можливість фінансування терористичних актів та диверсій через ефективніше виявлення схем фінансування росії. Одночасно буде зміцнено суспільну довіру: завдяки впровадженню прозорих механізмів контролю за цільовим використанням міжнародної фінансової допомоги на основі ризик-орієнтованого підходу, що зменшить корупційні ризики та підвищить довіру як міжнародних донорів, так і українських громадян. Критично важливим соціальним ефектом стане захист функціонування громадянського суспільства в умовах воєнного стану через запровадження механізму «воєнних виключень», який дозволить зберегти життєдіяльність волонтерських організацій без ризиків розкриття конфіденційної інформації. Крім того, публічний доступ до знеособленої типології фінансових загроз сприятиме підвищенню фінансової грамотності населення, навчаючи громадян розпізнавати шахрайські схеми.

Вплив результатів проєкту на безпеку і обороноздатність проявлятиметься через посилення спроможності держави виявляти та блокувати фінансові потоки, що підтримують ворожу агентурну мережу, диверсійні групи та інформаційні операції росії. Імплементація стандартів ФАТФ та директив ЄС інтегрує Україну у глобальні механізми обміну фінансовою розвідкою, що критично важливо для протидії транснаціональним схемам фінансування тероризму та обходу санкцій. Крім того, механізм «воєнних виключень» гарантуватиме баланс між контролем фінансових потоків і оперативністю фінансування оборонних потреб. Це дозволить уникнути затримок у закупівлі озброєння та здійсненні виплат військовослужбовцям, забезпечуючи необхідну швидкість рішень, що безпосередньо впливає на обороноздатність держави.

НАУКОВА ТА ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ

Результати проєкту будуть впроваджуватись через комплексний підхід, що поєднує законодавчі ініціативи, регуляторні зміни та практичні інструменти для державних установ. На завершальному етапі проєкту буде підготовлено пакет законодавчих змін та дорожню карту адаптації європейських стандартів у сфері протидії фінансування тероризму, які будуть подані на розгляд до Комітету ВРУ з питань інтеграції України до Європейського Союзу та Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки. В рамках пріоритетів діяльності Держфінмоніторинга в розрізі завдання удосконалення міжвідомчої взаємодії між органами державної влади.

Співпраця з Держфінмоніторингом буде відбуватися в межах взаємної роботи на вебінарах, круглих столах та спільних консультативних робочих зустрічах в рамках ефективної реалзіції наступних трьох пріорітетів діяльності органу, а саме: 1) з метою реалізації завдання «удосконалення міжвідомчої взаємодії між органами державної влади» буде запропоновано впровадити кращі практики лідируючих країн визначених за розробленим рейтингом рівня ефективності інституційних моделей; 2) в межах реалізації напрямку щодо проведення аналізу фінансових операцій, співпраця, взаємодія та інформаційний обмін з правоохоронними, розвідувальними та іншими державними органам, буде створено модель раннього попередження і виявлення загроз фінансування тероризму в Україні в умовах війни; 3) за для реалізації напрямку «розвиток єдиної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення як запоруки євроінтеграції» буде запропоновано гібридна модель фінансового моніторингу протидії фінансування тероризму в умовах війни в Україні.

З метою покращення діяльності інформаційно-аналітичної групи у складі Штабу Антитерористичного центру при СБУ буде запропоновано створити спільну робочу групу по визначенню релевантних факторів загроз фінансування тероризму в Україні в умовах війни та науково обґрунтовано портрет особи, що потенційно може бути залучена до процесу фінансування тероризму.

В аспекті модернізації вітчизняного законодавства через гармонізацію із законодавством ЄС, департаменту фінансового моніторингу НБУ буде направлено пропозиції до прискореної адаптації рекомендацій FATF до умов функціонування української фінансової системи в умовах війни. Представники цього департаменту будуть запрошені до вебінару в рамках представлення результатів виконання науково-дослідної роботи. Особливої уваги для поширення результатів наукової діяльності щодо реалізації цього проєкту є оновлення пріоритетних заходів Стратегії НБУ у межах цілі 4 «Сучасні фінансові послуги» НБУ через розширення периметру діяльності щодо впровадження регулювання та нагляду за віртуальними активами (на підставі отриманих результатів по класифікації віртуальних активів за рівнем їх можливого використання в процесі фінансування тероризму в Україні в умовах війни та ідентифікація каналів їх використання).

Для забезпечення ефективного використання результатів проєкту заплановано цілеспрямовану роботу з ключовими стейкхолдерами. Державні інституції отримають практичні інструменти для вдосконалення міжвідомчої взаємодії та аналізу ризиків. Для фінансових установ будуть розроблені методичні рекомендації, що враховуватимуть специфіку роботи в умовах воєнного стану та вимоги європейського законодавства.

У довгостроковій перспективі результати проєкту сприятимуть посиленню інституційного потенціалу України у сфері фінансової безпеки, створять основу для подальшого розвитку національної системи фінансового моніторингу та сприятимуть поглибленню міжнародної співпраці. Розроблені методики та аналітичні матеріали мають потенціал для подальшого використання в консалтинговій діяльності фінансових розвідок дружніх до України країн.

У результаті виконання проєкту будуть отримані нові наукові результати фундаментального характеру, які формуватимуть новий напрям досліджень на перетині фінансового права, права ЄС та інституційної економіки. Гібридна модель фінансового моніторингу стане стандартом для подальших досліджень систем фінмоніторингу у пострадянських країнах. Емпіричне підтвердження висунутих в рамках дослідження гіпотези з приводу того, що модель фінансового моніторингу, що синтезує європейський ризик-орієнтований підхід з елементами американської тотальної звітності, забезпечує оптимальний баланс між ефективністю виявлення загроз та збереженням конфіденційності законних операцій в умовах воєнного стану, виступить основою побудови моделі управління у безпековій сфері. Це матиме значення для теорії інституційного дизайну. Типологія схем фінансування тероризму через аналіз реальних випадків росії створить унікальну емпіричну базу для подальших кримінологічних досліджень. Методологія case-study з повною документацією може бути відтворена для дослідження інших конфліктів.