Кафедра економічної кібернетики
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ, ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ СУМДУ
Пошук
Close this search box.

Проходження практики

  1. Мета та завдання практики

Метою виробничої практики у 8 семестрі (4 курс) є узагальнення, систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних знань студентів за вивченими профільними дисциплінами,  набуття навичок проведення аналізу методів прийняття рішень, інформаційних систем конкретного об’єкта управління з метою самостійного вирішення проблеми побудови моделей оцінювання, аналізу й прогнозування функціонування підприємства з використанням сучасних економіко-математичних методів й інформаційних технологій.

Одним із основних завдань практики є збирання матеріалів для виконання дипломної роботи, підготовка до її виконання; оволодіння сучасними методами, формами організації праці в галузі майбутньої професії, формування професійних умінь і набуття навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби самостійно систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

  1. Бази практики

Виробнича практика проводиться на базах – в установах, організаціях і на підприємствах, на прикладі яких можна дослідити особливості прояву науково-прикладної проблеми та практичний досвід її розв’язання згідно із обраною темою кваліфікаційної роботи. Базами виробничої практики можуть бути, залежно від обраної теми дослідження, державні та недержавні установи, служби, підприємства й організації, які мають необхідні умови й можливості для проведення практики, структурні підрозділи університету зокрема Науково-навчальний центр бізнес-аналітики https://ek.biem.sumdu.edu.ua/naukovo-navchalnyj-tsentr-biznes-analityky  тощо.

  1. Зміст практики

Зміст виробничої практики визначається її програмою. Конкретний перелік питань програми виробничої  практики формується залежно від переліку питань, які необхідно розглянути згідно із індивідуальним завданням на кваліфікаційну роботу.

  1. Керівництво практикою

Методичне керівництво практикою здійснюють керівники кваліфікаційної роботи. Перед початком практики ними проводиться інструктаж, під час якого студенти знайомляться із завданням на виробничу практику, порядком її проходження, вимогами до складання звіту про проходження виробничої практики та іншими організаційними питаннями.

На підприємстві, установі, де проходить практика, студенту призначається керівник практики з найбільш кваліфікованих працівників.

  1. Структура звіту  з практики

За результатами практики студенти складають індивідуальний письмовий звіт, в якому містяться систематизовані підсумки роботи. Звіт із виробничої практики складається у міру збирання матеріалу та його оформлення і завершується до моменту закінчення практики на підприємстві. Конкретний зміст звіту з практики визначається персональним завданням, що видається студенту керівником від кафедри перед початком виробничої практики.

Звіт перевіряють і підписують керівники практики від підприємства та кафедри.

Звіт про проходження практики повинен мати такі структурні елементи
  • титульний аркуш з відбитком печатки бази практики;
  • відгук керівника від бази практики на звіт про проходження виробничої практики;
  • індивідуальне завдання на проходження виробничої практики;
  • рецензію керівника на звіт про проходження виробничої практики;
  • зміст звіту із зазначенням нумерації початкових сторінок кожного зі структурних елементів звіту;
  • послідовне викладення належним чином оформлених теоретичних і розрахунково-аналітичних матеріалів.

Структура звіту з практики:

  • вступ;
  • основна частина;
  • висновки;
  • список використаних джерел;
  • додатки.

Вимоги щодо змісту та оформлення структурних елементів звіту аналогічні вимогам щодо кваліфікаційних робіт.

Оптимальний обсяг звіту – 15–20 сторінок (без урахування обсягу матеріалів, розміщених у додатках).

У вступі звіту необхідно відобразити такі позиції: актуальність вибраної теми кваліфікаційної роботи; мету дослідження; завдання дослідження; об’єкт дослідження; предмет дослідження; методи дослідження; інформаційна база.

Зміст основної частини звіту відповідає напряму кваліфікаційної роботи студента: «Автоматизація бізнес процесів» або «Моделювання економічних процесів».

Висновки містять узагальнюючі результати проведеної роботи впродовж практики.

Рекомендований вище підхід не є універсальним: залежно від обраної теми, мети та завдань дослідження основна частина звіту може передбачати інші склад та наповнення його підрозділів.

У кінці звіту (після списку використаних джерел) ставиться дата закінчення його написання та особистий підпис студента.

  1. Оформлення звіту з практики

Звіт про проходження виробничої практики повинен бути виконаний і оформлений з дотриманням усіх технічних вимог до наукових робіт, викладених у національному стандарті ДСТУ 3008:2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання».

Звіт про проходження виробничої практики повинен бути написаний літературно грамотно українською мовою, з додержанням наукового стилю. Автору необхідно стисло, логічно й аргументовано викласти зміст і результати дослідження, уникати зайвих слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Текст звіту має бути виконаний за допомогою комп’ютерної техніки на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм).

Текст друкують через півтора інтервалу, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14 pt. Текст слід друкувати, додержуючись таких розмірів полів: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве

– 30 мм, праве – 15 мм.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам (1,25 см).

Перенесення слів у звіті не допускається.

Під час виконання звіту необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення протягом усієї роботи. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усього тексту.

Прізвища, назви підприємств, установ, організацій та інші власні назви у роботі наводять мовою оригіналу.

Основні положення щодо оформлення звіту про проходження виробничої практики аналогічні вимогам щодо оформлення та захисту кваліфікаційної  роботи бакалавра (Методичні вказівки щодо написання, оформлення та захисту кваліфікаційної роботи  бакалавра для студентів спеціальності 051 «Економіка» освітньо-професійної програми «Економічна кібернетика» освітнього ступеня бакалавра денної форми навчання).

Титульний аркуш

Відгук керівника від бази практики

Рецензія на звіт проходження виробничої практики

Завдання

Види практик та їх тривалість

Навчальним планом підготовки фахівців з кіберспорта та розробки комп’ютерних ігор освітнього рівня “бакалавр” передбачені 2 види практик:

  • виробнича (3 курс, 6 семестр, 4 тижні, 5 кредитів);
  • переддипломна (4 курс, 8 семестр, 4 тижні, 5 кредитів).

 

Бази практики

Визначення баз практики здійснюється керівництвом навчального закладу на основі прямих договорів із підприємствами (організаціями, установами) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

При підготовці фахівців за цільовими договорами з підприємствами (організаціями, установами) бази практики передбачаються у цих договорах.

У випадку, коли підготовка фахівців здійснюється за замовленням фізичних осіб, бази практики забезпечують ці особи з урахуванням всіх вимог Програми.

Студенти можуть самостійно, за погодженням з керівництвом вищого навчального закладу, підбирати базу практики і пропонувати її для використання.

Проходження практики оформляється наказом по підприємству і здійснюється згідно з режимом його роботи.

Студенти та керівники практики повинні дотримуватися певного порядку її проходження. Зміна бази практики можлива лише з поважних причин і лише до початку виробничої практики. Рішення про можливість зміни бази практики приймає завідувач кафедри. Самостійно змінювати місце практики студент не має права. У разі самостійної зміни місця практики, нез’явлення до місця практики без поважних причин вважають, що студент не виконав навчального навантаження і може бути відрахований з навчального закладу.

Керівництво практикою та організація її проведення

Загальне керівництво практикою на підприємстві здійснюється головними фахівцями або їх заступниками. Безпосереднє керівництво покладається на керівників структурних підрозділів та окремих висококваліфікованих спеціалістів.

Навчально-методичне керівництво практикою студентів здійснюють викладачі кафедри економічної кібернетики БіЕМ СумДУ.

Перед початком практики на установчих зборах студенти одержують роз’яснення цілей та завдань практики, інструктаж щодо організації проходження практики, техніки безпеки на місцях практики, визначення форми представлення звітності та процедури захисту звітів. Студент повинен з’явитись на місце проходження практики у термін, встановлений наказом ректора університету.

Прибувши на підприємство чи в установу, що є базою практики, студент зобов’язаний:

  • виконати контроль за оформленням адміністрацією бази практики наказу про проходження ним практики і про призначення керівника практики від підприємства;
  • у разі потреби оформити перепустку на підприємство;
  • пройти інструктаж з техніки безпеки.

Практику студенти проходять на посадах, що передбачені штатним розкладом підприємств і пов’язані з автоматизованою обробкою інформації. На робочому місці студент виконує весь обсяг робіт згідно з графіком практики, передбаченим програмою. На об’єкті практики студент зобов’язаний знаходитись повний робочий день і повністю підпорядковуватись правилам його внутрішнього розпорядку.

 

Обов’язки керівників та студентів при проходженні практики

Обов’язки керівника практики від кафедри економічної кібернетики. У період виконання своїх функцій керівник практики від кафедри зобов’язаний організувати практику відповідно до затвердженої програми:

  • своєчасно вручити студентам програму практики і направлення, провести загальний інструктаж;
  • довести до відома студентів вимоги та критерії оцінювання результатів практики комісією кафедри економічної кібернетики;
  • проводити регулярні (згідно зі складеним і затвердженим графіком) консультації студентів з питань програми практики;
  • контролювати виконання програми практики, регламенту підготовки звіту про практику;
  • інформувати кафедру про перебіг виконання практики та регламенту підготовки звіту про практику;
  • дати висновок про роботу студента, брати участь у захисті звіту про практику в складі комісії.

Обов’язки керівника від бази практики. Виконуючи свої функціональні обов’язки, керівник практики від підприємства повинен:

  • влаштувати студентів на робочі місця, забезпечити проведення інструктажу з техніки безпеки і охорони праці;
  • створити належні умови для якісного виконання студентами програми практики;
  • здійснювати методичне керівництво і допомагати студентам в одержанні необхідних матеріалів як для виконання програми практики, так і для написання звіту з практики;
  • контролювати роботу студентів і додержання ними трудової дисципліни;
  • дати письмовий відгук на звіт з виробничої практики.

Керівник практики має право клопотати перед керівником

підприємства про заохочення кращих студентів-практикантів, відлучати від практики студентів, які порушують трудову дисципліну і несумлінно виконують свої обов’язки. У цьому випадку керівник повідомляє відділ кадрів і керівника практики від кафедри.

Обов’язки студента. Під час практики студенту необхідно:

  • своєчасно прибути на базу практики з відповідними документами, одержаними в університеті;
  • додержуватися правил техніки безпеки та внутрішнього розпорядку, вимог трудового законодавства на рівні з працівниками підприємства;
  • регулярно відвідувати керівника практики від університету у дні його консультацій на кафедрі;
  • виконувати завдання і доручення керівника практики від бази практики, спрямованих на засвоєння практичних навиків;
  • зібрати та обробити матеріали, необхідні для підготовки звіту з практики;
  • згідно з вимогами програми практики оформити письмовий звіт;
  • своєчасно подати керівникові практики від кафедри письмовий звіт про виконання всіх завдань.

Після закінчення практики студент зобов’язаний своєчасно подати на кафедру для перевірки і рецензування:

  • відгук керівника від бази практики;
  • письмовий звіт про виробничу практику.

 

Форми і методи контролю

Контроль за виконанням студентами вимог до проходження практики відбувається у двох формах: поточний і підсумковий.

Поточний контроль здійснюється керівником практики від кафедри. Під час поточного контролю перевіряється своєчасність виконання графіка підготовки й написання звіту.

Підсумковий контроль здійснюється під час захисту звіту з практики. Студент, який не виконав програми практики і має незадовільний відзив від керівника підприємства (установи), відраховується з університету.

Після закінчення терміну практики студенти звітують на кафедрі про виконання її програми. Загальна форма такої звітності – подання письмового звіту з позитивною рецензією керівника практики та подальший захист.

Письмовий звіт за результатами практики подається в установлений термін (перший робочий день після завершення практики) керівнику практики від кафедри для перевірки, рецензування і допуску до захисту. Також до звіту додається відгук керівника від бази практики, підписаний керівником та підкріплений печаткою підприємства. На титульному аркуші звіту повинні бути печатки та підписи керівників практики.

Звіт має містити відомості щодо виконання студентом усіх розділів програми практики. Обов’язковим є наявність висновків та пропозицій, яких вимагає зміст завдань.

Розділи і окремі питання звіту мають бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності і конкретизовані. Таблиці, ілюстративний матеріал, додатки повинні бути змістовні й оформлені відповідно до стандартів оформлення звітів наукових досліджень.

Після перевірки поданого звіту керівником практики від кафедри і його позитивної оцінки, зафіксованої у відповідній рецензії, звіт публічно захищається студентами перед комісією, яка створюється за розпорядженням завідувача кафедри і складається з викладачів відповідної кафедри. Присутність керівників практики від ВНЗ обов’язкова, керівників практики від підприємства – за можливістю.

Під час захисту звіту з практики комісія уважно розглядає зміст звіту про практику, виставляє бали за зміст кожного розділу, після чого задає студентові усні запитання, які дозволяють оцінити розуміння студентом викладених положень.

Студенти, що не виконали програму практики або що одержали незадовільну оцінку при захисті звітів, відраховуються.

 

 

Значення практики у наскрізній практичній підготовці

Виробнича практика студентів 3-го курсу спеціальності 121 “Інженерія програмного забезпечення” освітньої програми “Кіберспорт та розробка комп’ютерних ігор” є невід’ємною частиною процесу підготовки бакалаврів. Виробнича практика є першим етапом комплексної практичної підготовки студентів, виступає засобом адаптації студентів до умов професійної діяльності. Запланована на третьому курсі в 6 семестрі терміном 4 тижні. Головним завданням виробничої практики є ознайомлення студентів з першими робочими місцями, поглиблення набутих теоретичних знань з фундаментальних професійно-орієнтованих навчальних дисциплін, визначення напрямку подальших наукових досліджень.

 

Цілі та задачі практики

Цілі практики:

  • закріплення та поглиблення теоретичних знань, здобутих у процесі вивчення професійно-орієнтованих навчальних дисциплін, набуття і удосконалення практичних навичок і умінь за спеціальністю;
  • набуття вміння збирати, узагальнювати та аналізувати конкретну економічну та технічну інформацію, робити самостійні висновки та пропозиції;
  • отримання практичних навиків комплексного розв’язання професійних задач у галузі науково-дослідної, виробничої та комерційної діяльності з використанням програмних засобів, інформаційних систем та технологій.

Задачі практики:

  • розвиток навичок аналізувати, цілеспрямовано шукати і вибирати необхідні для вирішення професійних завдань інформаційно-довідникові ресурси і знання з урахуванням сучасних досягнень науки і техніки;
  • розвиток знань та вдосконалення умінь застосовувати на практиці фундаментальні концепції, парадигми і основні принципи функціонування мовних, інструментальних і обчислювальних засобів інженерії програмного забезпечення;
  • розвиток знань про кодекс професійної етики, розуміти соціальну значимість та культурні аспекти інженерії програмного забезпечення і дотримуватись їх в професійній діяльності;
  • вдосконалення уміння розробляти людинно-машинний інтерфейс;
  • набуття навичок командної розробки, погодження, оформлення і випуску всіх видів програмної документації;
  • набуття знань та вмінь застосовувати методів верифікації та валідації програмного забезпечення;
  • набуття знань та вмінь застосовувати методи та засоби управління проектами;
  • оволодіння вміннями документувати та презентувати результати розробки програмного забезпечення;
  • набуття знань про підходи щодо оцінки та забезпечення якості програмного забезпечення;
  • розвиток умінь проводити розрахунок економічної ефективності програмних систем;
  • опанування іноземної мови на рівні, достатньому для роботи з технічною, проектною та діловою документацією, опрацювання фахових інформаційних джерел для усного і письмового спілкування у професійній діяльності;
  • вдосконалення навичок використовувати сучасну українську мову для ведення професійної документації та участі у обговоренні проектів, забезпечення комунікації з підприємствами та органами державної влади.

Зміст практики визначається у відповідності із завданнями виробничої практики і передбачає виконання декількох видів робіт з наведеного переліку:

  • аналіз програмного забезпечення підприємства;
  • розробка компонентів програмних систем;
  • розробка та супроводження вебресурсів підприємства;
  • ручне та автоматизоване тестування програмного забезпечення;
  • адміністрування комп’ютерних систем.
  •  

Структура звіту з практики

За результатами практики студенти складають індивідуальний письмовий звіт, в якому містяться систематизовані підсумки роботи. Обсяг звіту – 20-30 сторінок. Структура звіту складається з наступних розділів:

  • титульний лист;
  • вступ;
  • основна частина;
  • висновки;
  • список використаних джерел;
  • додатки.

Вступ є ввідною частиною звіту з практики, в якій пояснюється актуальність та проблематика виконуваних робіт. У вступі необхідно вказати мету проходження практики, базу практики, визначити коло задач, що їх необхідно розв’язати, коротко вказати, які результати очікуються, і як їх можна буде оцінити.

Основна частина повинна містити опис та аналіз діяльності бази практики, програмного та технічного забезпечень, результати виконаних робіт та вирішених завдань.

Висновки відображають безпосередньо результати звіту з практики. У висновках необхідно розглянути ефективність пропонованих рішень та вказати можливості подальших модифікацій та покращень.

За необхідністю в звіті можуть бути додатки, в яких відображається інформація щодо структури підприємства, програмних інтерфейсів, тощо.

Список літератури, що використовувалася в процесі виконання робіт та підготовці звіту, необхідно вказувати обов’язково. Список літератури, в тому числі, дозволяє оцінити обсяг виконаних робіт та якість отриманих нових знань та навичок. На кожне з джерел, вказаних у списку літератури, обов’язково повинно бути посилання у тексті звіту.

Шаблони документів:

Титульний аркуш

Відгук керівника від бази практики

Рецензія керівника від кафедри

Завдання

1.      Мета та завдання практики

Метою переддипломної практики є узагальнення, систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних знань студентів за вивченими профільними дисциплінами,  набуття навичок проведення аналізу методів прийняття рішень, інформаційних систем конкретного об’єкта управління з метою самостійного вирішення проблеми побудови моделей оцінювання, аналізу й прогнозування функціонування підприємства з використанням сучасних економіко-математичних методів й інформаційних технологій.

Одним із основних завдань практики є збирання матеріалів для виконання кваліфікаційної роботи, підготовка до її виконання; оволодіння сучасними методами, формами організації праці в галузі майбутньої професії, формування професійних умінь і набуття навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби самостійно систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

  1. Бази практики

Переддипломна практика проводиться на базах – в установах, організаціях і на підприємствах, на прикладі яких можна дослідити особливості прояву науково-прикладної проблеми та практичний досвід її розв’язання згідно із обраною темою кваліфікаційної роботи. Базами переддипломної практики можуть бути, залежно від обраної теми дослідження,  державні та недержавні установи, служби, підприємства й організації, які мають необхідні умови й можливості для проведення практики, структурні підрозділи університету, зокрема Науково-навчальний центр бізнес-аналітики https://ek.biem.sumdu.edu.ua/naukovo-navchalnyj-tsentr-biznes-analityky  тощо.

  1. Зміст практики

Зміст переддипломної практики визначається її програмою. Конкретний перелік питань програми переддипломної  практики формується залежно від переліку питань, які необхідно розглянути згідно із індивідуальним завданням на кваліфікаційну роботу.

  1. Керівництво практикою

Методичне керівництво практикою здійснюють керівники кваліфікаційної роботи. Перед початком практики ними проводиться інструктаж, під час якого студенти знайомляться із завданням на переддипломну практику, порядком її проходження, вимогами до складання звіту про проходження переддипломної практики та іншими організаційними питаннями.

На підприємстві, установі, де проходить практика, студенту призначається керівник практики з найбільш кваліфікованих працівників.

  1. Структура звіту з практики

За результатами практики студенти складають індивідуальний письмовий звіт, в якому містяться систематизовані підсумки роботи. Звіт із переддипломної практики складається у міру збирання матеріалу та його оформлення і завершується до моменту закінчення практики на підприємстві. Конкретний зміст звіту з практики визначається персональним завданням, що видається студенту керівником від кафедри перед початком переддипломної практики.

Звіт перевіряють і підписують керівники практики від підприємства та кафедри.

Звіт про проходження практики повинен мати такі структурні елементи:
  • титульний аркуш з відбитком печатки бази практики;
  • відгук керівника від бази практики на звіт про проходження переддипломної практики;
  • індивідуальне завдання на проходження переддипломної практики;
  • рецензію керівника на звіт про проходження переддипломної практики;
  • зміст звіту із зазначенням нумерації початкових сторінок кожного зі структурних елементів звіту;
  • послідовне викладення належним чином оформлених теоретичних і розрахунково-аналітичних матеріалів.

Структура звіту з практики:

  • вступ;
  • основна частина;
  • висновки;
  • список використаних джерел;
  • додатки.

Вимоги щодо змісту та оформлення структурних елементів звіту аналогічні вимогам щодо дипломних робіт.

Оптимальний обсяг звіту – 20–25 сторінок (без урахування обсягу матеріалів, розміщених у додатках).

У вступі звіту необхідно відобразити такі позиції: актуальність вибраної теми дипломної роботи; мету дослідження; завдання дослідження; об’єкт дослідження; предмет дослідження; методи дослідження; інформаційна база.

Зміст основної частини звіту відповідає напряму кваліфікаційної роботи студента: «Автоматизація бізнес процесів» або «Моделювання економічних процесів».

Висновки містять узагальнюючі результати проведеної роботи впродовж практики.

Рекомендований вище підхід не є універсальним: залежно від обраної теми, мети та завдань дослідження основна частина звіту може передбачати інші склад та наповнення його підрозділів.

У кінці звіту (після списку використаних джерел) ставиться дата закінчення його написання та особистий підпис студента.

  1. Оформлення звіту з практики

Звіт про проходження переддипломної практики повинен бути виконаний і оформлений з дотриманням усіх технічних вимог до наукових робіт, викладених у національному стандарті ДСТУ 3008:2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання».

Звіт про проходження переддипломної практики повинен бути написаний літературно грамотно українською мовою, з додержанням наукового стилю. Автору необхідно стисло, логічно й аргументовано викласти зміст і результати дослідження, уникати зайвих слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Текст звіту має бути виконаний за допомогою комп’ютерної техніки на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм).

Текст друкують через півтора інтервалу, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14 pt. Текст слід друкувати, додержуючись таких розмірів полів: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве

– 30 мм, праве – 15 мм.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам (1,25 см).

Перенесення слів у звіті не допускається.

Під час виконання звіту необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення протягом усієї роботи. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усього тексту.

Прізвища, назви підприємств, установ, організацій та інші власні назви у роботі наводять мовою оригіналу.

Основні положення щодо оформлення звіту про проходження переддипломної практики аналогічні вимогам щодо оформлення та захисту кваліфікаційної магістерської роботи (Методичні вказівки щодо написання, оформлення та захисту кваліфікаційної магістерської роботи для студентів спеціальності 051 «Економіка» освітньо-професійної програми «Економічна кібернетика» освітнього ступеня магістра денної форми навчання).

Титульний аркуш

Завдання

Відгук керівника від бази практики

Рецензія на звіт проходження переддипломної практики бакалаврів

Види практик та їх тривалість

Навчальним планом підготовки фахівців з кіберспорта та розробки комп’ютерних ігор освітнього рівня “бакалавр” передбачені 2 види практик:

  • виробнича (3 курс, 6 семестр, 4 тижні, 5 кредитів);
  • переддипломна (4 курс, 8 семестр, 4 тижні, 5 кредитів).

Мета та завдання практики

Метою переддипломної практики є узагальнення, систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних знань студентів за вивченими профільними дисциплінами, підготовка до самостійної роботи як фахівця (фахівця з розробки та тестування програмного забезпечення; фахівця з розроблення комп’ютерних програм; інженера з інформаційних технологій в промислових, фінансових, торгових, адміністративних організаціях; техніка-програміста; техніка із системного адміністрування; фахівця з комп’ютерної графіки (дизайну); Java-розробника; адміністратора інтернет-застосунків; .Net-розробника; розробника/адміністратора баз даних; веброзробника або вебдизайнера; менеджера проектів програмних систем), набуття досвіду організаційно-виховної роботи в колективі.

Основними завданнями практики є збирання матеріалів для виконання дипломної роботи, підготовка до її виконання; оволодіння сучасними методами, формами організації праці в галузі майбутньої професії, формування професійних умінь і набуття навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби самостійно систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Завданнями практики є:

  • закріплення і розширення знань по дисциплінам освітньої програми;
  • придбання практичних знань і навичок за фахом на конкретних посадах;
  • загальне ознайомлення із структурою підприємства, на якому проходить практика та структурою його підрозділів;
  • вивчення і аналіз актуальних питань проектування програмного забезпечення;
  • ознайомлення із переліком спеціальностей щодо створення інформаційні систем або їх підсистеми, та обсягом функціональних обов’язків та прав відповідних спеціалістів;
  • ознайомлення з усіма видами діяльності підприємства; пов’язаними з розробкою та впровадженням інформаційних технологій: маркетингом, роботою із замовником, створення проектів (конфігурацій) інформаційних систем включно із програмним забезпеченням, інсталяцією апаратних та програмних засобів, розробкою програмного продукту, дистрибуцією, тощо;
  • ознайомлення з типовим апаратним та програмним забезпеченням підприємства;
  • ознайомлення з методами тестування та оцінки якості інформаційних систем;
  • ознайомлення з технікою безпеки.

 

Бази практики

Переддипломна практика проводиться на базах – в установах, організаціях і на підприємствах, на прикладі яких можна дослідити особливості прояву науково-прикладної проблеми та практичний досвід її розв’язання згідно із обраною темою кваліфікаційної роботи. Базами переддипломної практики можуть бути, залежно від обраної теми дослідження,  державні та недержавні установи, служби, підприємства й організації, які мають необхідні умови й можливості для проведення практики, структурні підрозділи університету тощо.

 

Зміст практики

Зміст переддипломної практики визначається її програмою. Конкретний перелік питань програми переддипломної  практики формується залежно від переліку питань, які необхідно розглянути згідно із індивідуальним завданням на кваліфікаційну роботу.

 

Керівництво практикою

Методичне керівництво практикою здійснюють керівники кваліфікаційної роботи. Перед початком практики ними проводиться інструктаж, під час якого студенти знайомляться із завданням на переддипломну практику, порядком її проходження, вимогами до складання звіту про проходження переддипломної практики та іншими організаційними питаннями.

На підприємстві, установі, де проходить практика, студенту призначається керівник практики з найбільш кваліфікованих працівників.

 

Структура звіту  з практики

За результатами практики студенти складають індивідуальний письмовий звіт, в якому містяться систематизовані підсумки роботи. Звіт із переддипломної практики складається у міру збирання матеріалу та його оформлення і завершується до моменту закінчення практики на підприємстві. Конкретний зміст звіту з практики визначається персональним завданням, що видається студенту керівником від кафедри перед початком переддипломної практики.

Звіт перевіряють і підписують керівники практики від підприємства та кафедри.

Звіт про проходження практики повинен мати такі структурні елементи:
  • титульний аркуш з відбитком печатки бази практики;
  • відгук керівника від бази практики на звіт про проходження переддипломної практики;
  • індивідуальне завдання на проходження переддипломної практики;
  • рецензію керівника на звіт про проходження переддипломної практики;
  • зміст звіту із зазначенням нумерації початкових сторінок кожного зі структурних елементів звіту;
  • послідовне викладення належним чином оформлених теоретичних і розрахунково-аналітичних матеріалів.

 

Структура звіту з практики

  • вступ;
  • основна частина;
  • висновки;
  • список використаних джерел;
  • додатки.

 

Оформлення звіту

Вимоги щодо змісту та оформлення структурних елементів звіту аналогічні вимогам щодо кваліфікаційних робіт.

Оптимальний обсяг звіту 15–20 сторінок. До визначеного загального обсягу звіту не входять додатки, список використаних джерел. Але всі сторінки зазначених елементів звіту підлягають нумерації на загальних засадах.

У вступі звіту необхідно відобразити такі позиції: актуальність вибраної теми дипломної роботи; мету дослідження; завдання дослідження; об’єкт дослідження; предмет дослідження; методи дослідження; інформаційна база.

Висновки містять узагальнюючі результати проведеної роботи впродовж практики.

Звіт виконується в системі Microsoft Word на аркушах формату А4 (210 х 297 мм), через 1,5 міжрядковий інтервал, використовуючи шрифт Times New Roman розміром 14 пт. Текст оформлюється, додержуючись такої ширини полів: верхнє, ліве і нижнє – не менше 20 мм, праве – не менш 10 мм.  Абзацний відступ має бути однаковим по всьому тексту 1,25 см.

Скорочення слів і словосполучень у звіті – відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Структурні елементи “ЗАВДАННЯ”, “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “ДОДАТКИ”, тощо не нумерують, а їх назви використовують у якості заголовків структурних елементів.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів звіту та заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку розділу не допускаються.

Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж два рядки.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Нумерація сторінок. Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш і зміст включаються до загальної нумерації сторінок звіту, але номер сторінки не проставляють.

Завдання на практику включають до загальної нумерації сторінок. Номера сторінок на завданні не проставляють.

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти звіту слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи звіту повинні мати порядкову нумерацію в межах викладання змісту звіту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1.2.3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад: 1.1.1, 1.1.2 і т.д.

Ілюстрації. Ілюстрації (скріншоти, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фото) слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в звіті.

Ілюстрації розміщені в звіті мають відповідати вимогам стандартів “Единой системы конструкторской документации” та “Единой системы программной документации”.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією.

За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (під рисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом “Рисунок __” , яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад,

“Рисунок 2.1 – Вікно введення даних”.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 2.1 – перший рисунок другого розділу .

Таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше або на наступній сторінці. На номер таблиці мають бути посилання в тексті звіту.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 3.1 – перша таблиця третього розділу.

Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю розділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її шапку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її шапку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово “Таблиця __” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці без абзацу, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці __” по правому краю з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Підзаголовки що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Таблиці, за необхідності, можуть бути перелічені у змісті із зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та номерів сторінок, на яких вони розміщені.

Звіт про проходження переддипломної практики повинен бути виконаний і оформлений з дотриманням усіх технічних вимог до наукових робіт, викладених у національному стандарті ДСТУ 3008:2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання».

Перенесення слів у звіті не допускається.

Прізвища, назви підприємств, установ, організацій та інші власні назви у роботі наводять мовою оригіналу.

Основні положення щодо оформлення звіту про проходження переддипломної практики аналогічні вимогам щодо оформлення та захисту кваліфікаційної магістерської роботи (Методичні вказівки щодо написання, оформлення та захисту кваліфікаційної магістерської роботи для студентів спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» освітньо-професійної програми «Кіберспорт та розробка комп’ютерних ігор» освітнього ступеня магістра).

Шаблони доументів:

Титульний аркуш

Завдання

Рецензія керівника від кафедри

Відгук керівника від бази практики