Режим дня. 8 годин на сон, 8 годин на роботу і 8 годин на відпочинок і спілкування.
Відпочинок. Він має бути якісним. Якщо ми чекаємо на вихідні, вони приходять, а в нас нічого не заплановано, ми витрачаємо багато часу на те, аби щось вигадати, а в результаті фруструємо, бо за вихідні не вдалося якісно відпочити. Це лише підсилює вигорання. Тому вихідні, відпустки і вільні вечори треба планувати.
Сон. Він має бути продуктивним, варто слідкувати за тим, щоб вранці ми прокидалися бадьорими. Якщо так не відбувається, слід відкоригувати свій режим і експериментальним шляхом знайти свій ідеальний графік сну.
Робочий ритм. У робочому дні важливо чергувати процеси з високою інтенсивністю навантаження і низькою: рутину і креатив, високий темп і низький, розумову та механічну роботу. І не забувайте робити паузи, оскільки наша здатність концентруватися не безмежна. А ще варто привчити себе не брати роботу додому.
Розвиток. Гарною первинною профілактикою вигорання є навчання: конференції, курси, підвищення кваліфікації, додаткові навички.
Фізичні навантаження. Коли ми навантажуємо м’язи і серцево-судинну систему тренуваннями, ми усуваємо надлишки гормонів стресу. У відповідь на фізичні навантаження виробляються гормони щастя: ендорфін і дофамін. Але важливо розуміти, що вони виробляються тільки у разі систематичних фізичних навантажень.
Режим харчування. Не варто їсти за принципом «що-небудь перекушу», бо різкі скачки глюкози впливають на продуктивність. Треба слідкувати за збалансованістю свого харчування: замість простих вуглеводів вживати складні, додавати в раціон білкову їжу та клітковину.