Виконавці проєкту Жан Моне «Розвиток цифрових компетенцій фахівців цифрової економіки та бізнес-лідерів: кращі європейські практики для України» опублікували статтю «Аналіз та моделювання взаємозв’язку між освітою та цифровізацією в Європейському Союзі» в журналі «Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (економічні науки)». Дана стаття доступна за посиланням: https://es.khpi.edu.ua/article/view/374674/357875
У статті досліджено взаємозв’язок між освітою та цифровізацією як взаємозалежними складовими сучасного соціально-економічного розвитку. Метою роботи є оцінювання двостороннього впливу освітнього потенціалу на рівень цифровізації та цифровізації на розвиток освітньої сфери на основі інтегральних показників і методів панельного економетричного моделювання. Предметом дослідження є процеси формування та розвитку освіти і цифровізації, а також механізми їхнього взаємного впливу в умовах цифрової трансформації економіки. Методологічну основу дослідження становлять методи аналізу та узагальнення наукових джерел, кореляційний аналіз, аналіз головних компонент (PCA), оцінювання мультиколінеарності за допомогою показника інфляції дисперсії (VIF), а також моделі панельних даних з фіксованими та випадковими ефектами. У ході дослідження сформовано інтегральні показники освіти та цифровізації на основі системи статистичних показників, що характеризують рівень цифрових навичок населення, підготовку ІКТ-фахівців, розвиток цифрової інфраструктури та використання цифрових технологій. Встановлено, що найбільш вагомий вплив на рівень цифровізації мають ІКТ-навички населення та частка осіб з вищою освітою за ІКТ-спеціальностями. Водночас результати моделювання підтвердили наявність зворотного впливу цифровізації на освітню сферу через поширення цифрових сервісів, розвиток високотехнологічних секторів економіки та зростання попиту на кваліфікований людський капітал. Отримані результати свідчать про існування стійкого двостороннього взаємозв’язку між освітою та цифровізацією. Освіта формує компетентності, необхідні для впровадження цифрових технологій, тоді як цифровізація створює додаткові можливості для модернізації освітнього процесу та розвитку людського капіталу. Зроблено висновок про необхідність комплексного розвитку освітньої системи та цифрового середовища як взаємопов’язаних чинників забезпечення сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності країни. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для розроблення державної політики у сфері освіти, цифрової трансформації та підвищення цифрових компетентностей населення.